Интервью с демографом | Украина-2050: всего 30 млн человек и у всех минимальные пенсии, но есть и хорошая новость

bd9fb981706d836546e13428c49c5a39

Журнaлісти зустрічaються з Eллoю Лібaнoвoю, дирeктoркoю Інституту дeмoгрaфії тa сoціaльниx дoсліджeнь ім. М.В. Птуxи НAНУ тoгo ж дня, кoли стaлo oстaтoчнo зрoзумілo, щo уряд Дeнисa Шмигaля нe збирaється прoдoвжувaти «зимoвий лoкдaун». Він тривaв в Укрaїні з 8 пo 24 січня.

Чи був пoтрібeн січнeвий кaрaнтин з тoчки зoру бoрoтьби з eпідeмією – склaднe питaння. Oднaк oбмeжeння тoчнo вплинули нa дoбрoбут укрaїнців: бaгaтo xтo знoву, як і у бeрeзні-квітні 2020 рoку, вимушeнo втрaтив суттєву чaстину дoxoдів.

Як цe впливaтимe нa рівeнь біднoсті в Укрaїні, чoму кoвід-стaтистикa від МOЗ викликaє сумніви, щo рoбити з дірoю у пeнсійній систeмі тa скільки укрaїнців зaлишиться у 2050 рoці? Прo цe – у вeликoму інтeрв’ю Eлли Лібaнoвoї ради .

27 січня Лібaнoвa рoзпoвість прo oсoбливoсті дeмoгрaфічнoї ситуaції нaживo нa Укрaїнськoму пeнсійнoму фoрумі, oргaнізaтoрoм якoгo виступaє блaгoдійний фoнд Let’s Help, щo вxoдить дo групи кoмпaній Лігa.

«Зa oднaкoвoї кількoсті тeстів нa кoрoнaвірус мoжнa oтримaти три різниx рeзультaти«

– Якими мoжуть бути дeмoгрaфічні нaслідки пaндeмії кoрoнaвірусу на Укрaїни?

– Ми пoки нe рoзуміємo їx, як і мaсштaбів пaндeмії. Мeнe нe дужe влaштoвує oфіційнa стaтистикa із зaxвoрювaнoсті: нaвіть якщo гoвoрити з пoбутoвoї тoчки зoру, бaгaтo мoїx знайомих вже перехворіли. Однак мене також безлюдный (=малолюдный) переконують і «страшилки» оборона надмірну смертність в Україні – чисельність померлих в 2020 році безвыгодный відрізняється драматично від позаминулого.

Найімовірніше, COVID віддзеркалиться получи характері течії інших хвороб – вследствие пандемію громадяни невыгодный завжди отримують кваліфіковану медичну допомогу. І це безвыгодный лише проблема української медицини.

Другий момент: на нас очікують серйозні ментальні зміни. Кадр(ы) по-іншому ставляться поперед спілкування, й загалом изоляция та певне залякування населення малограмотный може минутися кроме наслідків.

– Ви малограмотный бачите надлишкової смертності?

Поки – ні.

– Але ж ми спостерігали аномальні показники восени (зокрема у вересні показник «надлишкової смертності», по (по грибы) даними НАНУ, складав 14% ли майже 6000 осіб.– Ред.)?

Я хочу дочекатися даних Держстату ради рік. Причому потрібна отнюдь не лише кількість померлих, а й розподіл померлих по (по грибы) віком. Припустимо, загальна кількість померлих маловыгодный змінилася, однак по (по грибы) віком люди почали помирати раніше. Це важливий негативний наслідок. Безлюдный (=малолюдный) менш важливий, ніж загальне збільшення чисельності померлих. Якщо ж померлі – приблизно такого ж віку, як і у попередні роки, так це зовсім інша схема.

– Суто технічно – чи може регалии суттєво маніпулювати ковід-статистикою?

Технічно це можливо.

– Як саме?

– Тестування. Можна тестувати усіх, хто звертається, можна – тільки тих, у кого є явні симптоми, а можна – лише пацієнтів з неявними симптомами. Вслед за однакової кількості тестів ви отримаєте три різних результати.

– Постає питання щодо «затухання» другої хвилі епідемії в Україні. Держи відміну від, наприклад, Ізраїлю, у нас малограмотный було жорсткого карантину, немає вакцинації, населення фізично у кілька разів більше, однак епідеміологічні показники – нижчі. Як це пояснити?

Це дійсно дивує, тому що друга хвиля захворюваності мала би бути – як мінімум, вследствие сезонність. Але -де цього року поділася епідемія грипу? У цьому сенсі на мене, як ради статистика, є дуже багато незрозумілого у тій інформації, яку ми отримуємо з офіційних джерел.

– У вам є гіпотеза, чому значна кількість українців проти вакцинації?

– У нас історично специфічне ставлення прежде вакцинації. У розвинених країнах ніхто невыгодный питає батьків – чи хочете ви вакцинувати свою дитину, її непринужденно вакцинують. У нас а починаються розмови: «чи дозволяє вас «віра», чи ні». Далі невакцинована дитина йде после дитячого садочку та перешкоджає створенню «стадного імунітету» – схожу історію ми мали під пора епідемії дифтериту (хвороба початку та середини 90-х років забрала життя 696 осіб із 20 000 захворілих, причиною у МОЗ називають вкрай низький рівень вакцинації дітей та ревакцинації дорослих. – Ред.).

З іншого боку, единовременно я можу зрозуміти людей, які сумніваються, адже жодна вакцина ще маловыгодный пройшла повного циклу тестування, отримавши дозвіл получи и распишись застосування лише от специфічні умови.

– Як це змінити? Важливо, щоби сыны Земли вакцинувалися.

—   Треба змінювати загальне ставлення українців после вакцинації.

– Якими месседжами?

—   Надо казати: так, дійсно вакцина може призвести накануне небажаних результатів. Однак імовірність настання такої події в рази менша, ніж ризик тяжкого захворювання та його наслідків без участия щеплення.

«Трудова міграція сприймається як соціальний ліфт«

– Якими можуть бути середньострокові ефекти від пандемії та карантинів возьми поведінку українців? Можливо, варто очікувати зниження мобільності населення?

Минулий рік неважный (=маловажный) показав суттєвого зниження внутрішньої мобільності. Повернення мігрантів також маловыгодный спостерігалося – ніяких двох мільйонів, для які говорили в Уряді малограмотный було і близько. Повернулося приблизно 500 000.

– Звідки тоді взялася число у два мільйони?

Звідки українська влада бере статистику,   – мені без- відомо.

– Звідки ваші дані оборона 500 000?

Я зв’язалася з асоціацією мігрантів, ми порівняли їхні дані та наші оцінки й дійшли висновку, що йдеться оборона 400 000-500 000 осіб. В основному вони повернулися з ближніх країн – Польща, Чехія і т.п.

– Це аппарат, які приїхали перечекати изоляция?

Так.

– Економічно та демографічно 500 000 – це суттєва число?

—   Так, але вслед за умови, що вони повертаються назавжди – як мінімум, це молоді людишки, які могли би здесь народити дитину. Але я безграмотный вірю, що вони повернулися надовго, тому що причини, які підштовхували їх поїхати з України нікуди маловыгодный поділися – це безлюдный (=малолюдный) тільки різниця у доходах, але й у якості життя. Багато хто хотів би, щоб по (по грибы) кордоном жили і їхні діти.

– Скільки загалом українців знаходиться вслед за кордоном на заробітках?

—   Приблизно 2,5-3 мільйони.

– Чи вичерпався вже мігрантський потенціал? Всі, хто хотів,   вже виїхали?

—   Я думаю, по вине пандемію частина людей відклала плани стосовно міграції – враз просто важче знайти роботу, яка дать позволение. Ant. запретить надовго залишитися жити ради кордоном.

– Скільки трудових мігрантів потенційно можуть виїхати з України найближчим случайно?

Точно сказати важко, але я думаю, суттєва кількість. Трудова міграція, окрім усього іншого, сприймається у нас як певний соціальний ліфт. Навіть є «повальное увлечение на міграцію».

«Дистанційне навчання посилює спадкову нерівність та бідність«

– Як пандемія може вплинути получи и распишись українське суспільство з точки зору освіти? З одного боку,   дистанційне навчання дає можливість интересах охоплення освітою значно більшої кількості людей, з іншого – це може підкреслювати соціальне розшарування, адже далеко не у кожного є комп’ютер та теледоступ до інтернету.

—   Це безвыгодный просто підкреслює, а й посилює соціальне розшарування. Безграмотный кожен учень може відвідувати уроки онлайн, безвыгодный кожен вчитель може їх нормальный ход поршней провести. Крім того, зв\’язок – очень не у всіх населених пунктах в Україні є нормальний інтернет. Ще Вотан аспект – якщо чужой заможна, крім усього іншого, вона в змозі найняти дитині репетитора, бідні ж маловыгодный можуть собі цього дозволити. Та й батьки дітей з малозабезпечених родин отнюдь не мають належної освіти і отдаленно не завжди можуть допомогти.

Присутствие цьому, я би малограмотный сказала, що в Україні погана ситуація з освітою: ми моніторимо дані для зв\’язок бідності з рівнем освіти з 1999 року – є чітка інформація, яка свідчить относительно меншу частку бідних людей серед людей з вищою освітою, аніж у інших категоріях. Можливо, вони працюють никак не за фахом, але мають порівняно кращі доході, ніж інші громадяни. Просто так, бідність серед людей з вищою освітою становить 11%, серед тих, хто має середню освіту – 29%.

– Як це пояснити – чому ці п’ять років такі важливі?

—   Комунікація. Ви спілкуєтеся зі студентами, викладачами, підвищується загальна ерудиція.

– Чи можна стверджувати, що бідність в Україні є спадковою?

—   Безумовно. Карантинні заходи та дистанційне навчання посилюють спадкову нерівність та бідність. Ще Вотан аспект, який мені мало-: неграмотный подобається в онлайн-освіті, – ми втрачаємо навички соціалізації. Следовать оцінкою Світового банку, 64% загального багатства складає людський капітал. А це – освіта, кваліфікація та соціальні зв’язки. У бідних людей проход до соціального капіталу і кроме того обмежений.

– Як змінилася якість людського капіталу по (по грибы) час незалежності?

– Явственно покращилася. Зростає охоплення вищою освітою, окрім того поросль стрімко оволоділа інтернетом та іншими сучасними технологіями, що підвищує конкурентоздатність   возьми ринку праці, у тому числі міжнародному.

– Чи бачите ви тренд бери посилення освітньої міграції?

—   Він є, але я би далеко не стала говорити относительно драматичне зростання. Однак шелковичное) дерево є цікавий момент: українська поросль не хоче отримувати професійну освіту. Я пов’язую це із соціальними зв’язками батьків: їм соромно визнати, що їхня дитина вчиться в українському ПТУ. Водночас, якщо це если, наприклад, польське ПТУ, значимость факту навчання инде значно зростає. Однак варто зазначити, що небажання отримувати робітничу спеціальність – це загальносвітовий тренд.

«Народження другої дитини створює серйозний ризик зубожіння«

– Нещодавно ви давали мониторинг, що через повторні карантинні обмеження рівень бідності в Україні зросте после 45%. Чи справджується він?

Ради даними першого півріччя 2020 року (це останні дані Держстату оборона доходи і споживання, следовать якими ми ведемо моніторинг) рівень бідності становить 51%. Наразі, ймовірно, вище.

– Як ви обчислюєте цей показник?

– Следовать розрахунковим прожитковим мінімумом – получи зазначений час він становив 3845 гривень держи місяць в середньому в особу (встановлений становив 2027 грн). Йдеться насчет той самий набір товарів та послуг, що використовується присутствие обчисленні «офіційно встановленого» прожиткового мінімуму, але Мінсоц (саме міністерство виконує розрахунки ПМ) враховує ціни   щомісяця. Неужто і, чого гріха таїти, встановлюється та вачик, доплати до якої в змозі забезпечити смета.

– Як змінилися показники бідності у «ковідний» рік?

—   Безумовно, зросли. Багато людей фактически втратили роботу та відповідно доходи.

– Що таке «бідна людина» в Україні? Які у неї звички, яке споживання?

—   Така людина неважный (=маловажный) має вищої освіти, вона працює поминутно неповний робочий сутки або неповний місяць, заробітна абонплата – у всякому разі, офіційна – межує з мінімальною (з 1 січня 2021 року – 6000 гривень.   – Ред.). Взагалі бідність працюючих має бути винятком і стосуватися переважно осіб із низькою кваліфікацією. В Україні ж понад 90% бідних родин мають у своєму складі працюючих, а двоє працюючих батьків без- в змозі повністю забезпечити двох дітей навіть после низькими українськими стандартами споживання. Отже, народження другої дитини створює дуже серйозний ризик зубожіння, а багатодітні сім’ї майже всі бідують. Також суттєвий ризик – безробіття навіть однієї особи.

– З одного боку, дійсно багато людей в Україні втратили доходи после карантин, з іншого – статистика Національного банку свідчить, що восени темпи зростання продажу у ритейлі були одними з найвищих у світі, тобто витрачати у українців було що. Як це пояснити?

По мнению-перше, тіньова зайнятість. За-друге, тільки у 2018 році, по (по грибы) даними Світового банку, в Україну надійшло понад $16 млрд переказів від заробітчан. Це гроші, які мало-: неграмотный були розподілені рівномірно по части всій країні, а потрапили у відносно бідні регіони (Закарпаття, Буковина, Тернопільщина). Тобто це був значний основное для створення заощаджень.

– Як ви оцінюєте заходи держави з підтримки економіки під время кризи?

Я думаю, що шар, звісно, зробила недостатньо, але маловероятно чи можна було зробити більше.

– Насквозь брак грошей чи можна говорити для інституційну проблему?

—   Ні, думаю, йдеться приставки не- про неї, хоча слабкість державних інституцій дається взнаки. Бідні країни невыгодный мають резервів. Якщо багаті країни можуть перенаправити частину коштів з одних видатків держи інші, то у нас особливо нічого різати.

«Дефіцит Пенсійного фонду никак не зникне ніколи«

– Чому дефіцит Пенсійного фонду постійно зростає?

До-перше, в Україні, як і у всьому світі, старіє населення, тобто зростає бесцельно зване навантаження получай працюючих. За таких умов вдаються разве до зменшення сукупних пенсійних прав (наприклад, вследствие   підвищення пенсійного віку чи обов’язкової тривалості страхового стажу), разве до збільшення легальної зайнятості, з якої сплачуються страхові внески (сквозь створення робочих місць та детінізацію трудових відносин).

– Накопичувальні пенсії можуть вирішити проблему?

Безумовно, їх венчание вводити. Але я бачу кілька застережень. За-перше, недовіра, як поперед держави, так і предварительно доступних фінансових інструментів. Объединение-друге, низькі поточні доходи – людям ні з чого відкладати, оскільки майже однако витрачається на споживання.

– Що можна зробити?

Потрібне підвищення заробітних антиминс. Дієвий інструмент – зростання мінімальної зарплати.

– Але ж це підвищує податкове навантаження бери бізнес та стимулює розширення нелегальної зайнятості.

Нас цим лякали під время підвищення зарплат ще вслед часів прем’єрства Володимира Гройсмана (у 2016 році мінімальна жалованье зросла з 1600 перед 3200 грн.   – Ред.), але нічого мало-: неграмотный відбулося, зате надходження по Пенсійного фонду зросли.

– В один прием вдалий момент в целях введення обов’язкових накопичувальних пенсій, враховуючи дефіцит Пенсійного фонду у 200 мільярдів?

Дефіцит без- зникне ніколи. Це неможливо, поки у нас існує така диференціація з виплат пенсіонерам.

– Маєте получи и распишись увазі спецпенсії?

– Приближенно.

– Тобто треба рухатися впредь до пенсії, як базового доходу?

Бесцельно. Пенсії з солідарної системи мають бути наближені предварительно прожиткового мінімуму (чесно обчисленого), скоригованого держи коефіцієнт страхового стажу – щоб заохочувати людей працювати легально. Целое інше – заробляй альбо накопичуй собі самовластно. Інша справа, що накопичувальні пенсії було би добре вводити, коль в країні покращується інвестиційний клімат. Куди в один прием вкладати ці кошти – у ОВДП? Мене така ситуація дещо насторожує.

«У 2050 році залишиться 30 мільйонів українців«

– Скільки людей с ходу проживає в Україні?

Якщо оперувати поняттям постійного населення, тобто враховувати людей, що менше року поспіль знаходяться из-за кордоном, то 38 мільйонів – помимо частини Донбасу та Криму.

– Які прогнози сверху середньострокове майбутнє? Є оцінки, що помощью кілька десятиліть залишиться 25-30 млн українців.

– Ще предварительно 2014 року ми давали оцінку для 2050-й – 36 мільйонів. С налету, я думаю, варто говорити десь ради 29-30 млн.

– Це мало-: неграмотный замало для такої великої країни?

– Мені важливіше тетуся, як люди живуть, а никак не скільки їх.

– Такої кількості достатньо, щоб підвищувати якість життя?

У Канаді значно більша територія, населення – менше, а якість життя з нами – неспівставна. Якщо економіка України розвиватиметься обычно і рівень життя зрівняється хоча б з Польщею чи Словаччиною, точно по-перше, зменшиться міграційний відтік, числом-друге, сюди також почнуть приїжджати человеки з інших країн. Але я би безвыгодный стала говорити, що це таке вже й велике благополучие, тому що еміграція – це загвоздка бізнесу, а імміграція – держави. Прибулі потребують певних гарантій щодо рівня життя та збереження своєї культури; далеко не переконана я і в готовності українців тісно співіснувати з людьми іншої ментальності, іншого способу життя.

– Хто може бути донором?

Бідніші країни альбо такі, де існує небезпека. Але є думка щодо потенційної міграції прежде України, як більш демократичної країни, з Росії та Білорусі – якщо потом продовжиться «закручування гайок».

– Чи можна сказати, що Україна единовременно є реципієнтом мігрантів з інших країн?

Щоб відповісти панихида спочатку провести перепис і зрозуміти, а хто ж кончено-таки живе в Україні. ООН мало-: неграмотный просто так радить проводити переписи мало-: неграмотный рідше разу нате десять років. У нас після перепису минуло вже майже двадцять.

– Чому Україна вслед двадцять років невыгодный змогла провести перепис?

Вслед планом він мав відбутися у 2011 році. Але ще починаючи з 2010-го, если Держстату мало би виділитися фінансування, я постійно чула, що у бюджеті немає получи це грошей.

– Скільки коштує перепис?

Единым духом – п’ять мільярдів гривень. Безвыгодный така вже й страшна вачик.

– «Перепис Дубілета» (в початку 2020 року Уряд опублікував результати дослідження чисельності населення України в основі даних мобільних операторів, проєкт курував у пирушка час міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет.   – Ред.) має имеет право на існування?

Це безвыгодный перепис, а оцінка чисельності населення. Ми мало-: неграмотный маємо нічого проти – навіть самі були залучені до самого проєкту, але Big Data – це завжди Big Problems. Інформації безліч, але крестины розуміти, як нею оперувати. Вони спробували. Теоретично це на деле, але практично – куща проблем. Їхня оцінка – 38 млн осіб, що живуть в Україні. Таку ж цифру ми даємо исполнение) постійного населення (включно з громадянами, які знаходяться из-за кордоном, але безлюдный (=малолюдный) довше, ніж рік поспіль.   – Ред.),   тобто одночасно живе десть 35. Три мільйони різниці – це безлюдный (=малолюдный) жарти. Не хочу наразі говорити ради суто методичні проблеми, що богослужение було вирішувати, наприклад, кількість мобільних телефонів получи одну особу, користування корпоративними засобами зв’язку тощо, але це створює ризики великої похибки.

– Якою була позиція Кабміну Олексія Гончарука стосовно класичного перепису?  

Дубілет мені тоді говорив, що жоден з міністрів у цьому безвыгодный зацікавлений.

– Зараз щось змінилося?

Орієнтуємося получай 2023 рік. Але побачимо.

Боря Давиденко

главный вычитчик

Сергей Шевчук

репортер отдела «Финансы»
Если нет Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.